- спустіння
- —————————————————————————————спусті́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спустіння — я, с. Дія за знач. спустіти … Український тлумачний словник
неживий — а/, е/. 1) У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживи/й, во/го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів яв (про насіння, рослини). 2) Такий, як у мерця (про обличчя,… … Український тлумачний словник
пустка — и, ж. 1) Спустілий будинок; житло, залишене мешканцями. 2) Незаселена, необроблена ділянка землі; пустище. 3) Нічим не заповнений простір; безлюдне місце, безлюдна місцевість. || Стан запустіння, занепаду. || перен … Український тлумачний словник